Багата легендами Країна Коньяків… З покоління в покоління стародавні таври передавали історію найсильнішого виверження вулкану Кара-Даг, яке відбулося в доісторичні часи

Було це, коли Землю населяли лише звіри, і ще не ступала по ній нога людини. У ті часи боги часто спускалися з небес побродити по безкрайніх лісах, а іноді присилали за плодами та нектаром своїх легкокрилих слуг-янголів. Земля була теплою та квітучою. Безкрайні ліси обдувалися легким вітром, шуміли листям вікових дерев, а величезні багатоголові тварини годувалися соковитою зеленою травою.

Але одного разу розгнівані земною ідилією підземні боги наслали на сонце крижаний вихор. І згасло воно, немов полум'я, залите зливою. Холод і темрява накрили землю. Зелені луги та гіллясті дерева геть усі вкрилися льодом та снігом. Голодні та замерзлі, звіри гинули день за днем.

Довго терпіла Земля. Але одного разу повстав земний велетень — Кара-Даг, та виверглися з нього потоки гарячої лави. 12 днів та 12 ночей стікали вони по його схилах, зігріваючи застиглу землю.

І послали боги небес на землю янголів з золотими амфорами. Стали янголи черпати карадазьку лаву та зігрівати нею Сонце. Згасла зірка запалала знов. І розтанула крига, розцвіли луги, та по всій землі ліси і поля знову потяглися до небес.

Стих величний Кара-Даг, застигла лава. І на згадку про єднання гори та сонця на його схилах виріс виноград. Багато століть по тому на цих землях з'явилися й люди. Роками служили вони виноградним лозам, що ввібрали в себе сонце та вогонь землі. Обробляючи благодатну землю, люди вирощували чудові плоди. А потім стали робити з них напій, подібний до лави, що зігріває землю. Ім'я цьому напою — коньяк. У подяку за свій порятунок сонце освятило його і тепер мерехтить в кожній його краплині, зігріваючи людей.

Дотримуючись стародавнього звичаю, янголи як і раніше спускаються на коктебельську землю з золотими амфорами, забираючи до небес свою долю іскристого коньячного нектару. Адже саме він вже багато тисячоліть не дає згаснути яскравому коктебельському сонцю.